Орфографічний словник української мови. 2005.
трасувати — I у/ю, у/єш, недок. і док. 1) перех. і без додатка, спец. Визначати трасу (у 1 знач.). 2) неперех. Летіти, залишаючи світний або димний слід (перев. про трасуючі кулі, снаряди). II у/ю, у/єш, недок. і док., перех. і неперех., фін. 1) Переводити… … Український тлумачний словник
трасований — I а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до трасувати I 1). II а, е. фін. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до трасувати II … Український тлумачний словник
трасування — I я, с., спец. 1) Дія за знач. трасувати I 1). 2) Прокладання з єднань (напр. на друкувальній платі). 3) У програмуванні – роздрукування виконуваних програмою команд та змін змінних або роздрукування інформації про інші події, що пов язані з… … Український тлумачний словник
трасуватися — I у/ється, недок. Пас. до трасувати I 1). II у/ється, недок., фін. Пас. до трасувати II … Український тлумачний словник
